Які спогади залишив про себе наш ВУЗ?Хороші чи не дуже?

  
Сообщений: 0
Які спогади залишив про себе наш ВУЗ?Хороші чи не дуже?
Сообщений: 0
Самі найкращі.
Просто це був перший життєвий досвід
Сообщений: 0
воспоминания самые наилучшие.....студенческие годы самые лучшие......печень до сих пор побаливает (fr)  (fr)  (fr)
Сообщений: 0
Опять вернулся бы на лекции.Потусоваться бы в общ.№2--наш славный 4 этаж,сходить в подземелье ужасов (душ,кто помнит фильм от "Толстюк и Чикалов видео "1998 г.выпуска,кстати у меня он есть).А  гламурнаое 1-общежитие на Заньковецкой.Ребята,да всеравно,что,а лучшие годы молодости нашей и наших друзей того времени ничто и никогда не заменит.БГМА в моей памяти навсегда (v) (v) (v) (v)
Сообщений: 0
На данный момент в памяти только хорошие светлые воспоминания, про группу любимую 14, про 4 и 5 общежитие. Хоть были и не очень приятные моменты( связаные с учёбой). а в прочем хочется приехать сново в Черновцы, повидатся с однокурсниками, побродить по узким улочкам  и т. д.
Сообщений: 0
Все скажут, что студ.годы - самое яркое, что останется в воспом-ях на всю жизнь, потому что инст-т - это молодость, ощущение свободы ,это жажда познания, это прекр.проффесора...Это у многих встреча с любовью, у мн-х эта любовь осталась на всю жизнь, длится до сих пор, потому что мн-е мои однок-ки поженились в инст-те и поехали по распред-ю вместе работать. Были и огорчения. Для меня, напр, шоком было распред-е. Я практ.была отличницей, В теч-е 6 курса меня преследовал шутками при встрече декан:"Ну, що поiдете в Такжикiстан?", я думала,шутит, предварит. встречи с "покупателями" "обнадеживали,все они были за то,чтобы заполучить мою кандидатуру,а на распред-и по прихоти ректора я оказалась в Полт.обл,хотели направить в уч.б-цу .Дошла до зав.обл.здрав.отд.,но добилась назначения меня психиатром, как я  хотела.Услышала в догонку от него. что я  -" уникум. Работайте по призванию!
Сообщений: 0
Спогади завжди цікаві, неважливо чи приємні. Я гадаю, що немає жодної людини яка тут навчалась (неважливо як - не задов. чи відмінно) щоб з цим не погодилась!Але ті митті які на той час здавались нам дуже важкі, зараз вони приємні, тому, що поруч були друзі, однокурсники, які завжди чимось допомагали(чи то сіль, цукор позичали на вічне віддавання, списати дом.завдання, а то і свої реферати,історії хвороб) :-$ .І це воно-добре студенське життя якого так ще хочеться, навіть не зважаючи на екзамен з терапії у КОЛОМОЙЦЯ !!!!!!!!!!!
Сообщений: 0
Самі найтепліші спогади це -гуртожиток,а "найвеселіші" Так це -пари. Приємно згадувати як ми (студенти) знаходили час повеселитись і на парах. Доречі,на екзаменах теж бували кумедні випадки. Не знаю,правда чи можна про них розповідати :-P
Сообщений: 0
Дорогие Коллеги! Поздравляю всех вас с нашим профессиональным праздником - Днём Медработника!Желаю всем крепкого здоровья, профессиональных успехов, благополучия, счастья!!!С уважением - Овчинникова Светлана Семёновна - выпускница Чернов. мединститута 1969 года, гор. Москва. (F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(nt)(nt)(nt)
Сообщений: 0
спогади найкращі.хоч іноді було і важко,але зараз це такі дурниці.Хочеться і хочеться знову повернутись в ті часи-на пари,лекції,наші походи в гори,як відпочивали в гуртожитку.Такого вже точно не буде і не ті відчуття,Всі як одна сім"я-на останні гроші і столи накривали і погуляти моглиі все виходило.їдиш Чернівцями і кожен куточок-це якись спогад(хоч і живеш в іншому місті).Повторити б ще раз
Сообщений: 0
НА ДАНИЙ МОМЕНТ Я Б ПОВЕРНУЛАСЯ В НАЙКРАЩІ РОКИ ЖИТТЯ - СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ, НА РАХУНОК НАВЧАННЯ,ЯЯЯЯЯЯЯКЩО НЕ ВЧИШ ТО І НЕ БУДЕШ ДЕЧОГО ЗНАТИ - ПРАКТИКА НАВЧИТЬ!!!!!!!!!!#u2d8a07df3bs#
Сообщений: 0
НА ДАНИЙ МОМЕНТ Я Б ПОВЕРНУЛАСЯ В НАЙКРАЩІ РОКИ ЖИТТЯ - СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ, НА РАХУНОК НАВЧАННЯ,ЯЯЯЯЯЯЯКЩО НЕ ВЧИШ ТО І НЕ БУДЕШ ДЕЧОГО ЗНАТИ - ПРАКТИКА НАВЧИТЬ!!!!!!!!!!#u2d8a07df3bs#
Сообщений: 0
Безперечно - студентські роки the best. В школі ми ще діти і сприйняття реальності інше,тоді ще не усвідомлюєш,як швидко плине час.На роботі розумієш,що доросле життя складається з сірих буднів, вихідних,коли хочеться відіспатись і одиноких свят, яких за рік з десяток набереться. А от коли ти студент - свято кожен день! Я дуже радію з того, що свого часу потрапила до лав студентів БДМА, що доля звела мене з моїми одногрупниками, з якими згодом стали друзями і досі спілкуємося. Рахую,що повезло з викладачами,які дали потужні знання і дорогу в майбутнє,за що їм низький уклін і шана. Обожнюю Чернівці і дуже за ними скучаю. Вважаю,що всіма своїми досягненнями мушу зявдячити долі,яка 7 липня 1994 року подарувала мені квиток студента БДМА, за все дякую і ні про що не шкодую. А коли мене запитують, який я вуз закінчувала, з гордістю відповідаю - Чернівецький!
Сообщений: 0
6 лет кошмарной жизни наконец то закончились.
Сообщений: 0
Якщо навчання було суцільним "кошмаром" (це до останніх двох відвідувачів), то навіщо тоді взагалі було вчитися, витрачати 6 років свого життя? А потім ще інтернатура... А працювати Вам як, шановні? Не шкодуєте, що лікарями стали і що люди Вам життя довіряють?
В начало страницы 
|
Перейти на форум:
Быстрый ответ
Чтобы писать на форуме, зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.
 


 
Реклама и PR - актуальные и работающие приемы © 2021
Страхование: опыт всех жителей России